Каталог Скачать ГДЗ по математике ГДЗ по геометрии
Скачать ГДЗ готовые домашние
Кращі підприємства
Кращі технології
Кращі спеціалісти

Стан проблеми

Проект ЮНІДО з впровадження ресурсоефективного та більш чистого виробництва в Україні здійснив ґендерний огляд у 2013 році і отримав наступні дані.

Освіта

Рівень освіти жінок в Україні високий. 52 % студентів становлять жінки, 55 % випускників також є жінки. Це означає, що чоловіки частіше переривають освіту або припиняють вчитися. Ґендерний поділ в освіті також кореляційний з ринком праці. Найвищий рівень участі жінок у соціальному забезпеченні (79 %), охороні здоров'я (74 %) і послугах (71 %). Найнижчий рівень участі жінок у військових науках (5 %) і механізми і енергетика аграрної галузі (5 %), транспорт (15 %), безпека (18 %).

Технічні науки відносяться в Україні до природничих наук (62 % студенток), машинобудування (25 %), будівництва (30 %), геодезії та землеустрою (45 %), механізми і енергетика аграрної галузі (5 %) , транспорту (15 %).

Найнижчий відсоток студенток у машинобудуванні і металообробці (12 %), військово-морській техніці (12 %), і обробці деревини (12 %). Найвищий у текстильній та легкій промисловості (92 %). Хімічна технологія має 61 % студенток, харчова промисловість – 66 %. Металургія та матеріалознавство має 29 % студенток.

У порівнянні з радянським часом в галузі технічної освіти є тенденції зниження числа студенток. Так, у 70-80-х років XX століття в СРСР було близько 33 % студенток. Але ця тенденція має не тільки ґендерні причини, а також економічні, політичні і т.д.

Ґендерні стереотипи також є важливим чинником прийняття рішення про вибір майбутньої професії. Незважаючи на те, що жінки складають значну частку студентів технічних факультетів, вона істотно зменшується, коли вони ідуть на роботу. Серед факторів, чому жінки не продовжують працювати в професії, експерти згадали наступне:

  • студентки часто йдуть на технічну освіту тільки тому, що вони хотіли б мати вищу освіту;
  • жінки мріють знайти чоловіка в технічних ВНЗ;
  • умови праці на заводах важкі, тому жінки не люблять працювати там;
  • великі підприємства зазвичай знаходяться в містах з поганими умовами життя і жінки не люблять жити і працювати там.

Промисловість

Промисловість (навіть харчова промисловість) до XX століття не було жіночою. До 1917 року в Росії було 10800 (5 %) жінок в гірничо-металургійній промисловості, в обробці металів - 9600 (2 %). Жінки прийшли сюди не тому, що вони хотіли реалізувати свої права. Раніше це було з економічних причин, після Першої світової війни це було мотивоване роботодавцями, які втратили під час війни продуктивні сили чоловіків.

Кількість участі жінок у промисловості в радянський час була досить висока і складала в 1989 р. – 48 %, зменшуючись з кожним роком до 2012 року, коли ця частка складала в цілому 37 %.

Але в усі часи жінки, які працюють у промисловості, мають нижчі зарплати порівняно з чоловіками. Жінки в промисловості розглядалися як виключення, а не правила.

Сьогодні цифри сумісні, однак тенденції були змінені.

  Середньооблікова кількість штатних працівників, тис. осіб Середньомісячна заробітна плата, грн.
  жінок чоловіків жінок чоловіків
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 177,0 196,8 2531 3220
Хімічне виробництво 45,1 57,3 3386 4132
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 99,6 222,7 3096 4223

Відсоток жінок, зайнятих в харчовій промисловості близько 47 %, в хімічній – 44 %, в металургії – 31 %.

Різниця заробітної плати в галузях така:

  • харчова промисловість – 79 %
  • хімічна промисловість – 82 %
  • металургія і виробництво металопродукції – 73 %

Це вищий відсоток, ніж загальний середній, і він далекий від справедливого розподілу.


Extension Joomla
Email:
Тема:
Текст:
Антиспам: Як називається "Червона планета"?
Форма обратной связи